- зелений
- [зеиле/нией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зелений — I 1) (який має колір зелені, трави тощо); смарагдовий, малахітовий (яскраво зелений) Пор. зеленкуватий 2) (який не дозрів, не доспів), неспілий, нестиглий, незрілий, недоспілий, недостиглий, недозрілий II ▶ див. блідий, недосвідчений … Словник синонімів української мови
зелений сланець — зеленый сланец green schist Grünschiefer поширена метаморфічна г.п., що утворилася внаслідок перетворення основних вулканітів при помірному тиску (менше 6 8х108 Па) і т рах (330 460 оС). Мінеральний склад: альбіт, актиноліт, хлорит, епідот,… … Гірничий енциклопедичний словник
зелений — поет. зе/лен, а, е. 1) Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. •• Зеле/на ву/лиця про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого небудь. Зеле/на ка/рта (ґрін кард) а)… … Український тлумачний словник
зелений — прикметник … Орфографічний словник української мови
Зелений Яр — власна назва населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
зелений театр — докл. див. театр … Архітектура і монументальне мистецтво
Зелений мис — власна назва … Орфографічний словник української мови
жовто-зелений — а, е. Який поєднує в собі жовтий і зелений кольори; зелений із жовтим відтінком. •• Жо/вто зеле/ні во/дорості відділ (тип) нижчих рослин … Український тлумачний словник
ізумрудно-зелений — а, е. Яскраво зелений, зелений зі смарагдовим відтінком … Український тлумачний словник
салатно-зелений — а, е. Блідо зелений, кольору листя салату … Український тлумачний словник